ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури) – це спеціалізована установа ООН, яка була створена в 1945 році з метою сприяння міжнародному співробітництву в галузі освіти, науки, культури та комунікацій.

ЮНЕСКО має наступні основні цілі:
– сприяти миру та безпеці шляхом розвитку освіти, науки, культури та комунікацій;
– сприяти повазі прав людини та основних свобод;
– заохочувати міжнародне співробітництво в галузі освіти, науки, культури та комунікацій;
– сприяти розвитку та розповсюдженню культури та мистецтва;
– захищати культурну та природну спадщину світу.

ЮНЕСКО має 193 країн-членів та реалізує свої цілі шляхом різних програм та проектів, таких як:
– освітні програми, спрямовані на розширення доступу до освіти, підвищення якості освіти та розвиток професійних навичок;
– наукові програми, спрямовані на сприяння міжнародному співробітництву в галузі науки, розвиток – наукових досліджень та застосування наукових знань для вирішення глобальних проблем;
– культурні програми, спрямовані на захист та збереження культурної спадщини, розвиток культурного різноманіття та міжкультурного діалогу;
– програми з комунікацій та інформації, спрямовані на розвиток вільного та pluralističного медіа-простору, розширення доступу до інформації та захист свободи слова.

Крім того, ЮНЕСКО підтримує міжнародні угоди та конвенції, такі як Конвенцію про охорону культурної та природної спадщини (1972), Конвенцію про захист нематеріальної культурної спадщини (2003) та Конвенцію про захист та просування різноманіття культурних виразів (2005).

Піксель (від англ. pixel, скорочення від picture element, укр. елемент зображення) — мінімальна одиниця відображення інформації на екрані монітора або іншого пристрою відображення, а також мінімальна одиниця, якою зберігається растрове зображення.

Кожний піксель має певне колірне значення, яке визначається за допомогою бітів. Кількість бітів, що використовуються для кодування кольору пікселя, визначає глибину кольору або розрядність зображення. Наприклад, якщо для кодування кольору пікселя використовується 8 бітів, то можливо відобразити 256 кольорів (2 в степені 8).

Роздільна здатність екрана вимірюється в пікселях по горизонталі та вертикалі. Наприклад, роздільна здатність 1920×1080 означає, що екран містить 1920 пікселів по горизонталі та 1080 пікселів по вертикалі.

Окрім відеотехніки, пікселі також використовуються в комп’ютерній графіці, обробці зображень та машинному зорі.

Морський лід – це лід, який утворюється з морської води при температурі нижче 0°C. Фізичні властивості морського льоду можуть варіюватися залежно від його типу, віку, температури та солоності. Ось деякі з основних фізичних властивостей морського льоду:
– Густина: Густина морського льоду зазвичай становить близько 920 кг/м3, що на 8% менше, ніж густина прісного льоду. Це пов’язано з тим, що морська вода містить солі, які знижують температуру замерзання та густину льоду.
– Температура замерзання: Температура замерзання морської води залежить від її солоності. Зазвичай, температура замерзання морської води становить близько -1,8°C при солоності 35 ‰. При збільшенні солоності температура замерзання знижується.
– Міцність: Міцність морського льоду залежить від його типу, віку, температури та солоності. Зазвичай, міцність морського льоду нижче, ніж міцність прісного льоду, через наявність солей та пор.
– Пористість: Морський лід може містити пори, заповнені солоною водою або повітрям. Пористість морського льоду залежить від його типу, віку, температури та солоності. Зазвичай, пористість морського льоду вища, ніж пористість прісного льоду.
– Теплопровідність: Теплопровідність морського льоду залежить від його типу, віку, температури та солоності. Зазвичай, теплопровідність морського льоду нижче, ніж теплопровідність прісного льоду, через наявність солей та пор.
– Колір: Колір морського льоду може варіюватися від білого до синього, залежно від його типу, віку, температури та солоності. Зазвичай, молодий морський лід має білий колір, а старий морський лід – синій.

Ці фізичні властивості морського льоду мають важливе значення для вивчення та моделювання процесів утворення, руху та танення морського льоду, а також для прогнозування змін клімату та рівня моря.

Озеро – це природна водойма, яка містить стоячу або слаботекучу воду, розташована на суші та відокремлена від моря або океану. Озера можуть бути різного походження, розмірів, форми та глибини. Вони утворюються внаслідок геологічних, тектонічних, льодовикових, вулканічних та інших природних процесів.

Озера мають важливе значення для довкілля та людської діяльності. Вони є середовищем існування для багатьох видів рослин та тварин, а також грають ключову роль в циклі води, підтримуючи рівень ґрунтових вод та регулюючи стік річок. Люди використовують озера для рибальства, рекреації, транспортування, виробництва електроенергії та інших цілей.

Озера можуть бути класифіковані за різними ознаками, такими як походження, розмір, глибина, хімічний склад води, біологічні особливості та ін. Наприклад, за походженням озера можуть бути тектонічні, льодовикові, вулканічні, заплавні, карстові та ін. За розміром озера можуть бути малі, середні та великі. За хімічним складом води озера можуть бути прісними, солонуватими та солоними.

Водні ресурси мають надзвичайно важливе практичне значення для людського суспільства та довкілля. Ось деякі з основних сфер, в яких водні ресурси відіграють ключову роль:
– Сільське господарство: Вода є необхідним ресурсом для вирощування сільськогосподарських культур. Більше 70% свіжої води, що споживається людьми, використовується для зрошення полів.
– Енергетика: Вода є важливим джерелом енергії. Гідроелектростанції використовують енергію потоку води для виробництва електроенергії. Також, вода використовується для охолодження теплових електростанцій.
– Промисловість: Вода є важливим ресурсом для багатьох галузей промисловості, включаючи хімічну, целюлозно-паперову, металургійну та харчову. Вода використовується для виробництва продукції, охолодження обладнання та транспортування сировини.
– Питна вода: Вода є необхідним ресурсом для людського організму. Люди використовують воду для пиття, приготування їжі, гігієни та санітарії.
– Довкілля: Вода є важливим ресурсом для підтримки екосистем та біорізноманіття. Вода є середовищем існування для багатьох видів рослин та тварин, а також грає ключову роль в циклі вуглецю, азоту та інших хімічних елементів.

Отже, водні ресурси відіграють ключову роль в багатьох сферах людської діяльності та довкілля. Збереження та раціональне використання водних ресурсів є важливими завданнями для забезпечення сталого розвитку та добробуту майбутніх поколінь.