Ключовою фразою угоди, що укладають Фауст і Мефістофель, є:

Опис угоди між Фаустом і Мефістофелем виглядав наступним чином:

«…У наступній сцені Мефістофель знову з’являється в кабінеті Фауста, але тепер він «прийшов… зухом». На ньому «червець,… блаватас, плащем обвинувся єдвабним, вдяг капелюх з пером привабним, ще й шпагу замашну припас». Цього разу він з місця в кар’єр пропонує старому самітнику розвіяти тугу та, вдягнувшись у пишні шати, покинути «нікчемні заняття».

Фауст віднікується, кажучи, що в будь-якому одязі буде відчувати «тугу існування», що він «життя заперечив» і з тугою чекає смерті. Мефістофель вмовляє Фауста припинити «панькатись із вічною журбою», пропонуючи йому своє товариство й запевняючи, що Фауст не буде з ним нудитись.

Якщо запропонована насолода захопить Фауста настільки, що він попросить зупинити цю мить, то він стане здобиччю Мефістофеля, й Мефістофель зможе забрати його душу.

Фауст врешті-решт погоджується підписати домовленість з дияволом. За цією домовленістю Мефістофель повинен прислуговувати Фаустові й виконувати всі його бажання до тих пір, поки той не вигукне: «Зупинись, мить, ти прекрасна!». Фауст дає Мефистофелеві розписку, підписану кров’ю…»