Чому на межі поділу двох середовищ відбувається заломлення світла?

Заломлення світла відбувається на межі поділу двох середовищ, оскільки швидкість поширення світла в різних середовищах різна. Швидкість світла у вакуумі становить 300 000 км/с. У повітрі вона становить близько 299 792 км/с, у воді – близько 225 000 км/с, а в склі – близько 200 000 км/с.

Коли промінь світла переходить з одного середовища в інше, він змінює напрямок свого поширення. Це явище називається заломленням світла.

Кут між падаючим променем і нормою до межі поділу називається кутом падіння. Кут між заломленим променем і нормою називається кутом заломлення.

Закон заломлення світла стверджує, що відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення є постійним для даної пари середовищ. Це співвідношення називається коефіцієнтом заломлення.

Коефіцієнт заломлення середовища дорівнює відношенню швидкості світла у вакуумі до швидкості світла у цьому середовищі. Наприклад, коефіцієнт заломлення води становить 1,33, що означає, що швидкість світла у воді становить 225 000 км/с, що на 30% менше, ніж у вакуумі.

Заломлення світла має важливе значення в багатьох галузях науки та техніки. Воно використовується в лінзах, призмах, дзеркалах і інших оптичних пристроях. Заломлення світла також є причиною багатьох оптичних явищ, таких як веселка, ореоли навколо джерел світла й ілюзія з появою берега.