Найбільшим технополісом в Японії та у світі, який часто називають “містом-мозком”, є Цукуба.

Цукуба розташований за 60 кілометрів на північний схід від Токіо, в префектурі Ібаракі. Місто було засноване в 1963 році як наукове місто для проведення досліджень та розробок в галузі науки та технологій.

Зараз Цукуба є одним з провідних центрів наукових досліджень у світі. Тут розташовані десятки університетів, дослідницьких інститутів, лабораторій та компаній, які спеціалізуються на розробках в галузі інформаційних технологій, біотехнологій, матеріалознавства, енергетики та інших галузях.

Цукуба має розвинену інфраструктуру для наукових досліджень, включаючи сучасні лабораторії, наукові бібліотеки, конференц-центри та житлові комплекси для вчених. Місто також має розвинену транспортну інфраструктуру, включаючи швидкісні поїзди, автобуси та велосипедні доріжки.

Завдяки своєму розвитку в галузі науки та технологій, Цукуба вважається одним з найважливіших центрів інновацій та розвитку в Японії та у світі.

Терикони – це штучні гори, утворені внаслідок відвалів породи, що видобувається при розробці корисних копалин, зокрема вугілля, руди та інших мінералів. Терикони складаються з гірських порід, ґрунту, шлаку та інших відходів видобутку, які не містять корисних копалин.

Залежно від способу утворення, терикони можуть бути конусоподібними, пласкими або хвилястими. Вони можуть мати висоту від декількох метрів до кількох сотень метрів. Терикони часто займають великі площі та є джерелом забруднення навколишнього середовища, оскільки містять важкі метали, шкідливі речовини та пил.

Водночас, терикони можуть бути використані для видобутку вторинних корисних копалин, наприклад, рідкісних металів, а також для створення штучних ландшафтів, рекреаційних зон та інших об’єктів інфраструктури. Однак, для цього необхідно проводити рекультивацію териконів, яка передбачає комплекс заходів з відновлення ґрунтів, рослинності та ландшафтів.

Терикони є однією з найбільших екологічних проблем в регіонах, де ведеться видобуток корисних копалин, і вимагають уваги та дій з боку влади, бізнесу та громадськості для мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище та здоров’я людей.

Мирний протест у Петербурзі, який став відомий як “Кривава неділя”, відбувся 9 січня 1905 року (за старим стилем) або 22 січня 1905 року за новим календарем.

Цього дня тисячі робітників, їхні дружини та діти вирушили до Зимового палацу, щоб подати петицію цареві Миколі II з проханням покращити умови життя та праці.

Протест був мирним, але війська за наказом царя відкрили вогонь по демонстрантах. За різними оцінками, загинуло від 1000 до 2000 людей, а більше 5000 було поранено.

Ця подія стала поворотним моментом у Першій російській революції і призвела до зростання антиурядових настроїв у всій країні.

Вірус може потрапити в рослину в результаті таких чинників:
– Механічні пошкодження: вірус може потрапити в рослину через пошкодження листя, стебел або коренів, які можуть бути спричинені іншими рослинами, тваринами, інструментами або погодними умовами.
– Переносники: багато вірусів рослин поширюються за допомогою переносників, таких як комахи, нематоди, гриби або одноклітинні організми. Наприклад, попелиці, трипси і білокрилки можуть переносити віруси з інфікованої рослини на здорову.
– Насіння і вегетативні органи: деякі віруси можуть поширюватися через насіння або вегетативні органи рослин, такі як цибулини, бульби або живці.
– Ґрунт і воду: віруси можуть потрапити в рослину через ґрунт або воду, якщо вони містять інфіковані частинки рослин або переносників вірусу.
– Людська діяльність: люди також можуть сприяти поширенню вірусів рослин, наприклад, при пересадці рослин, використанні інфікованих інструментів або недотриманні фітосанітарних норм.

Зараження рослин вірусами може призвести до різних хвороб, які можуть погіршити ріст і розвиток рослин, зменшити врожайність і якість продукції, а також призвести до загибелі рослин. Для запобігання поширенню вірусних хвороб рослин важливо дотримуватися фітосанітарних норм, використовувати здорове насіння і садивний матеріал, проводити своєчасну обробку рослин від шкідників і хвороб, а також застосовувати інші заходи захисту рослин.

Сили, які характеризують взаємодію тіл всередині системи між собою, називаються внутрішніми силами. Внутрішні сили виникають в результаті взаємодії частинок, з яких складаються тіла, і діють між цими частинками.

До внутрішніх сил належать:
– Сили електромагнітної взаємодії, які виникають між зарядженими частинками і діють на відстані. До них належать сили тяжіння і відштовхування між електричними зарядами, сили взаємодії між магнітними полюсами, а також сили, які утримують електрони на орбітах навколо ядер атомів.
– Сили ядерної взаємодії, які виникають між протонами і нейтронами в ядрах атомів і діють на дуже малих відстанях. Сили ядерної взаємодії утримують ядро атома разом і відповідають за ядерні реакції.
– Сили гравітаційної взаємодії, які виникають між масивними тілами і діють на відстані. Сила тяжіння є однією з проявів гравітаційної взаємодії.

Внутрішні сили можуть бути як притягальними, так і відштовхувальними. Вони визначають форму, розмір і властивості тіл, а також їхній рух і взаємодію між собою.

Крім внутрішніх сил, існують також зовнішні сили, які діють на тіло ззовні і визначають його рух відносно інших тіл. До зовнішніх сил належать сила тертя, сила пружності, сила тиску тощо.